Всем известное явление – обморок, не так уж безобидное и довольно часто встречающееся состояние. Единичные обморочные эпизоды, по своей сути, для жизни не опасны и могут возникать на фоне, казалось бы, полного здоровья, вследствие сложившихся обстоятельств (волнение, голод, боль и т.д.)
Гораздо опаснее, если обморок – симптом болезни или нервного расстройства.
Исследования, проведенные у взрослых, показали, что почти каждый третий хоть раз в жизни находился в предобморочном состоянии. Часто обмороки наблюдаются у доноров крови и на приеме у стоматолога.
Каждый из нас должен владеть приемами оказания доврачебной помощи пострадавшему при обмороке, а так же знать последовательность действий при обморок, которые мы подробно рассмотрим в нашей статье. Начнем с определения:
Обморок – это кратковременная (обычно в пределах 10-30 секунд) утрата сознания, в большинстве случаев сопровождающаяся снижением постурального сосудистого тонуса. Как правило, это происходит на фоне уменьшения кровоснабжения головного мозга ниже уровня необходимого для поддержания нормального обмена. В основе обморока лежит транзиторная гипоксия мозга, возникающая вследствие различных причин – уменьшение сердечного выброса, нарушение сердечного ритма, рефлекторного снижения сосудистого тонуса и тд.
Формами острой сосудистой недостаточности, помимо обморока, являются коллапс и шок .
Обморок никогда не возникает внезапно. Чаще всего он сопровождается предобморочным состоянием – резкой бледностью, значительным ослаблением дыхания, учащенным сердцебиением, приливами жара, мельканием мушек перед глазами, ощущение приближающегося падения.
Основные причины обмороков:
- Нарушения регуляции сердечно-сосудистой системы:
- вазодепрессорный обморок;
- ортостатическая гипотония:
- ситуационные обмороки;
- рефлекторные обмороки;
- гипервентиляционный синдром.
- Механическое препятствие кровотоку на уровне сердца и крупных сосудов:
- нарушения ритма сердца;
- сосудистые поражения мозга.
- Потеря сознания при других заболеваниях:
- гипогликемия;
- эпилепсия;
- истерия.
- Резкая бледность кожных покровов;
- Липкий, холодный пот;
- Учащенное сердцебиение;
- Потеря болевой чувствительности.
После потери сознания:
- Пепельно – серый оттенок кожи;
- Слабая пульсовая волна;
- Падение мышечного тонуса;
- Расширение зрачка;
- Потеря ориентации в пространстве.
Обморочные (синкопальные) состояния условно можно разделить на две наиболее встречающиеся формы (виды) обмороков:
- Нейрогенные – в основе которых лежит рефлекторное снижение постурального сосудистого тонуса;
- Обмороки, связанные с заболеваниями сердца и крупных (магистральных) сосудов.
Наиболее часто встречающаяся форма обморока, в основе которой лежит рефлекторное снижение периферического сосудистого тонуса в ответ на факторы внешней среды. Развитию обморока предшествует краткий период. За несколько секунд или минут перед потерей сознания отмечается ощущение дискомфорта, слабости в ногах, тошноты, зевоты, звона в ушах, потемнения в глазах. Вслед за этим человек падает или медленно оседает на пол. Для большинства таких обмороков характерно быстрое и полное восстановление сознания, удовлетворительное самочувствие после приступа.
К этой группе обмороков относятся:
- Вазодепрессорный – чаще возникает у молодых людей в ответ на действие определенных факторов – при боли, страхе, голодании, эмоциональном стрессе, виде крови, духоте, удалении зубов, внезапном сообщении о приятных или неприятных вещах. Это наиболее часто встречающийся вид обмороков, который не представляет серьезной угрозы здоровью и жизни.
- Ортостатический – возникает при резком изменении положения тела из горизонтального в вертикальное. В механизме возникновения этого состояния большую роль играет нарушение вегетативной нейрорегуляции. При тщательном обследовании таких пациентов врачи отмечают постоянные жалобы на чувство утомляемости по утрам, снижение работоспособности, постоянными головными болями и головокружениями. Ортостатические обмороки могут наблюдаться в период выздоровления после перенесенных простудных заболеваний, при длительном постельном режиме, в послеоперационный период, а так же при неправильном приеме некоторых лекарственных средств (нейролептиков, антидепрессантов).
- Вестибулярный – чаще наблюдается у детей и подростков с повышенной возбудимостью вестибулярного аппарата. Возникает во время морской прогулки или длительном пребывании на качелях. Обморок возникает внезапно, сознание восстанавливается довольно быстро.
- К этой же группе относят обмороки, возникающие при повышенной чувствительности каротидного синуса, при раздражении ветвей блуждающего нерва. При этом происходит резкое урежение частоты сердечных сокращений, снижение артериального давления и как следствие вторичная недостаточность кровоснабжения головного мозга. Такие обмороки чаще наблюдаются у лиц пожилого возраста, при резких поворотах головы, надавливании подушкой во время сна, при ношении тугих воротничков или галстуков.
- Ситуационные обмороки – могут возникать при длительном кашле, дефекации, мочеиспускании, длительном нахождении в горах, при занятиях спортом, в частности при поднятии штанги.
Как мы уже говорили, единичные обморочные эпизоды, по своей сути, для жизни не опасны. Но причины для тревоги есть, если обморок:
- Является следствием какого – либо заболевания сердца и сосудов;
- Сопровождается травмой головы;
- Повторяется регулярно и через короткие промежутки времени;
- Случается, у пожилых людей на фоне полного здоровья;
- Сопровождается исчезновением всех рефлексов глотания и дыхания.
В большинстве случаев диагноз можно установить на основании подробного опроса пациента, физикального обследования и регистрации ЭКГ. В некоторых случаях проводят позиционные пробы, иногда на фоне медикаментозной терапии.
При наличии заболеваний сердца: холтер мониторинг, ЭКГ, КТ или МРТ мозга, ангиография.
Последовательность действий при обмороке:
- Уложить пострадавшего в горизонтальное положение на ровную твердую поверхность на спину (в случае если положение тела не естественное после обморока);
- Придать возвышенное положение нижним конечностям, подложив под них подушку, рюкзак или просто скрученную в валик верхнюю одежду (при отсутствие данных вещей, попросить помощи или держать ноги самостоятельно);
- Освободить от стесняющей одежды шею и грудь, расстегнув тугие воротнички, верхние пуговицы на рубашках, блузках;
- Дать приток свежего воздуха, открыв форточки, двери или вынести пострадавшего на свежий воздух;
- Опрыскать лицо пострадавшего холодной водой;
- Дать понюхать ватку с нашатырным спиртом, растерев виски, заушные пространства, энергично растереть мочки уха.
- На помощь больному человеку придет и специальный массаж. Оказание помощи заключается в массировании подушечек пальцев на руках, в массировании определенных точек. Одна из них расположена под носовой перегородкой, другая – в центре складки под нижней губой.
- После восстановления сознания напоить человека крепким сладким чаем.
Если больной не приходит в сознание, то необходимо исключить черепно – мозговую травму (если имело место падение) или другие причины временной утраты сознания. Вызвать скорую помощь.
Никогда не следует:
- Сразу после обморока усаживать человека. Это может привести к повторному обморочному эпизоду.
- Оставлять человека одного и пытаться бежать за помощью. Лучше вызвать по телефону скорую помощь, и до приезда врача оказывать необходимые доврачебные мероприятия.
- Сразу после обморочного эпизода давать человеку, какие-либо лекарственные средства для повышения давления или иные без назначения врача скорой помощи.
- Отпускать человека одного домой без сопровождения, даже если человек уверяет, что чувствует себя замечательно.
- Разрешать человеку усаживаться за руль автомобиля.
- Бить, шлепать по щекам.
Для предотвращения повторных приступов при нейрогенных обмороках следует отказаться от вредных привычек, питаться сбалансировано, рационально. Физические нагрузки умеренные. Следует ввести в привычку ежедневные прогулки на свежем воздухе, не менее 1,5-2 часов. Рекомендуются занятия плаванием, специальные упражнения на наклонном столе, закаливание, массаж головы и шейно – воротниковой зоны. При стрессовых обмороках следует повышать эмоциональную устойчивость, нормализовать состояние вегетативной нервной системы. Народная медицина рекомендует заваривать чаи на основе травы мяты, мелисы, валерианы. Иногда требуются сеансы психотерапии, гипноз.
У больных с симптоматическими обмороками терапевтические мероприятия направлены на лечение тех заболеваний, которые являются причинами обмороков, например устранение аритмии.
Рекомендуем к просмотру видео, рассказывающее про необходимые доврачебные действия, как для взрослого так и для детей
Непритомністю називається несподівана втрата свідомості на нетривалий час. Такий стан може тривати від кількох секунд до кількох хвилин і характеризується втратою чутливості, ослабленням діяльності серця і рідкісним диханням.
Головною причиною непритомності є несподівано наступила недостатність кровообігу в головному мозку. У результаті настає спазм судин мозку, приплив крові до мозку фактично закінчується і настає непритомність. Під час непритомності у людини з’являється несподівана блідість, пульс стає нитковидних, дихання сповільнюється і стає поверхневим. Людина може покритися холодним пізніше, а кінцівки холонуть.
Основними причинами непритомності можуть бути різні стани чи наслідки певних хвороб. Особливу схильність до непритомності мають люди, які страждають серцево-судинними хворобами, включаючи гіпертонічну хворобу, гіпотонію, стенокардію, атеросклероз і порок серця. Нерідкі непритомність у жінок, що знаходяться на ранній стадії вагітності, а також у молодих дівчат у перші дні менструації. Літні люди можуть несподівано впасти в обморок при проблемах з мозковим кровообігом, особливо ті, хто страждає хворобами серця і судин, що носять віковий характер, коли проникність судин порушується і може з’явитися їх несподіване звуження.
Здорові люди можуть впасти в непритомний стан при кисневому голодуванні, наприклад, під час довгого перебування в задушливому непровітрюваному приміщенні, особливо при величезному скупченні народу. Крім цього, до непритомності може привести несподіваний переляк, хвилювання, важка втрата крові, тепловий або сонячний удар, больовий шок. У разі походження різкого болю, особливо коли у людини низький поріг больової витривалості і боязнь болю, може з’явитися непритомний стан. У разі сильної боязні болю у людини може наступити непритомність навіть за недужих больових відчуттях, наприклад, під час аналізу крові з пальця або з вени, а також при уколах і щеплення. В аналогічних випадках слід давати попередження медперсонал про можливість походження аналогічних реакцій, щоб були вжиті відповідні заходи. Деякі люди не виносять певних видовищ, наприклад, вигляду крові або внутрішніх органів. У таких випадках також може з’явитися непритомність.
До особливому типі непритомного стану відноситься ортостатичний непритомність. Такий стан може з’явитися при несподіваному трансформації положення тіла, наприклад, якщо людина швидко встав з ліжка після нічного сну. Подібні порушення можуть бути викликані недостатністю вазомоторного (рухового) апарату, що настала в результаті порушень діяльності нервових волокон, що беруть участь в судиноруховий функції.
Аналогічний ортостатическому непритомності по дії та причин можливо непритомність, викликаний тривалим бездвіжіем або знаходженням в одному і тому ж стані, особливо такий вид непритомності може з’явитися при довгому нерухомому стоянні. В аналогічних випадках вазомоторний або руховий апарат має утруднені функції, завдяки відсутності довгого скорочення м’язів, сприяють нормальній ходьбі. Людина в стоїть стані не застосовує м’язове скорочення ніг, щоб забезпечити нормальний кровотік по судинах ніг, в результаті чого кров сама повинна долати силу тяжіння, щоб піднятися по судинах до мозку. Коли до мозку перестає надходити достатня кількість крові — настає непритомний стан.
Часто непритомніти схильні ослаблені люди з виснаженням і недокрів’ям, а також після перенесених хвороб і перевтоми, як фізичного, так і нервового.
Існує поняття висотного непритомності, який настає завдяки порушення кровопостачання головного мозку на величезній висоті при розрідженому кисні і зниженні атмосферного тиску. Подібне явище можна помічати у льотчиків, парашутистів, альпіністів. Висотний непритомність вельми страшний, в першу чергу, через тих наслідків, які можуть з’явитися при втраті свідомості на висоті, наприклад, під час керування літаком, парашутом або при сходженні на гірську вершину. Зазвичай такого непритомності передує несподіване стан загальної слабкості, запаморочення, почастішання пульсу. Для запобігання аналогічних явищ потрібно шепетільно стежити за станом і при виявленні показників наближається непритомності терміново почати спуск.
Яка б не була причина втрати свідомості і тривалість непритомності вкрай важливо швидко надати потерпілому першу допомогу і без зволікань викликати доктора. У деяких випадках непритомність можливо причиною інфаркту міокарда, прориву виразки шлунка, струси мозку, крововиливів у мозок і інших несподівано з’явилися критичних станів.
До приходу лікаря потрібно покласти потерпілого на ліжко або диван без подушки. Голова повинна бути на рівні тулуба, щоб підсилити кровообіг в мозковій частині. Одяг, який можливо вузької, потрібно зняти, розстебнути верхні гудзики, зняти пояс, відкрити вікно. Непритомного потрібно тепло укрити, прикласти до ніг грілку. Можна розтерти руки, ноги, спину і груди з одеколоном або просто сухими руками.
Щоб швидко вивести людину з непритомності надає допомогу нашатирний спирт. Для цього необхідно намочити ватку в нашатирному спирті, віджати і на пару секунд час від часу підносити ватку до носа потерпілого. У разі відсутності нашатирного спирту можна застосовувати харчової оцет, цибулевий сік або побризкати на обличчя холодну воду і поплескати по щоках.
Після того, як потерпілий отямиться, необхідно дати випити гарячий підсолоджений чай або кава, 20 крапель валеріанки або 15 крапель валокордину, розбавлені в чверті склянки води.
Навіть якщо постраждалий швидко прийшов у себе, потрібно провести обстеження для виявлення причини непритомності. Іноді при гіпертонічному кризі або тепловому ударі людина перед непритомністю не блідне, а червоніє. У таких випадках при походженні непритомності слід укласти хворого з піднятою головою, покласти міхур з льодом або холодною водою на лоб — тримати не більше 15 хвилин і обов’язково викликати лікаря.
источник
Чому людина непритомніє і що це за стан? Головний мозок не здатний нормально функціонувати без постійного припливу крові і поживних речовин. Раптове порушення цього процесу викликає різке кисневе голодування мозкових тканин. Підсумком стає короткочасна втрата свідомості — зазвичай вона триває кілька секунд. Повторення даних випадків свідчить про кардіологічні, неврологічні проблеми в організмі, а причини падіння в непритомність різноманітні. Не варто затягувати з їх діагностикою. Не тільки непритомність, а й переднепритомні стани повинні насторожити вас і привести до кваліфікованого фахівця.
Непритомність і втрата свідомості — в чому різниця? Різниці не існує, так як свідомість — це і є втрата свідомості на короткий час (зазвичай до 1 хвилини). Основним передвісником можна назвати переднепритомний стан. І кажучи про симптоми втрати свідомості, найчастіше мають на увазі симптоми предобморочного стану:
- відчуття нудоти, нудота;
- серце починає битися часто;
- перед очима виникають круги, «мушки»;
- зір втрачає чіткість;
- в скронях з’являється сильний стукіт;
- рясно виділяється холодний піт;
- виникає відчуття близького падіння.
Саме в цей момент необхідно вжити екстрених заходів, щоб не сталася втрата свідомості. Надзвичайно важливо і своєчасне надання першої допомоги.
Однак втрата свідомості може наступити абсолютно раптово, без «попередження». Його симптоми не можуть залишитися непоміченими оточуючими:
- людина різко втрачає рівновагу і падає «снопом»;
- відбувається втрата свідомості;
- шкірний покрив набуває блідого відтінку;
- можуть смикатись кінцівки і мимоволі виділятися сеча.
Прийшовши до тями, людина відчуває себе розбитою і відчуває сильну сонливість.
Причин, чому падають в обморок, досить багато, і практично всі вони мають зв’язок з різким зниженням інтенсивності кровотоку в мозку. Серед найбільш частих причин втрати свідомості — розлад роботи нервової системи (50% всіх випадків) і патології серця (25%). Також безпосередньо перед безпам’ятством може:
- порушитися функція судин через передінсультний стан, атеросклерозу;
- підвищитися тиск в судинах черепа внаслідок гідроцефалії, пухлини, крововиливи;
- зменшитися кількість цукру, кисню в організмі, що відбувається при патологіях нирок, гіпоглікемії, анемії;
- зменшитися циркуляційний обсяг крові через кровотечі.
В окрему групу виділяють причини частої непритомності. Зазвичай вони пов’язані з різними психічними порушеннями, які проявляються періодично, наприклад, істеричним неврозом. Різкий збій в кровотоці може статися при епілепсії. Часто перша допомога при непритомності необхідна людям з низьким артеріальним тиском, цукровим діабетом. Падіння тонусу судин може викликати перевтома, невроз і навіть простий перехід з сидячого стану в стояче і навпаки.
Існують також специфічні причини у жінок і чоловіків, які призводять до короткочасної втрати свідомості.
- Алкогольне отруєння.
- Тісний комір ділового костюма.
- Занадто інтенсивні фізичні тренування.
- Нічне сечовипускання у літніх чоловіків.
- Внутрішні кровотечі на грунті гінекологічних захворювань.
- Різні порушення вагітності.
- Занадто сувора дієта.
- Надто потужний сплеск емоцій.
Якщо людина впала в обморок, велика ймовірність серйозного удару або навіть травми. Якщо ж ви самі відчуваєте переднепритомний стан, необхідно по можливості прийняти безпечне положення, найкраще лягти, опустивши голову нижче.
Що робити, якщо людина впала в обморок у вашій присутності? Постарайтеся вчасно підхопити її — це вбереже від можливих травм.
- покладіть хворого так, щоб поліпшити кровопостачання голови — підніміть ноги і постарайтеся опустити голову трохи нижче тулуба;
- звільніть комір хворого, розкрийте вікно в кімнаті для доступу повітря;
- бризніть на обличчя водою, прикладіть до ніздрів нашатир;
- хворий прийшов до тями — запропонуйте йому що-небудь солодке;
- якщо є можливість, зробіть внутрішньовенний укол глюкози — це поліпшить кровообіг.
Якщо допомога при втраті свідомості надана вчасно, людина відчує себе краще протягом декількох хвилин.
У медицині виділяється три основних види непритомності.
При нейрогенних відбувається тимчасовий розлад серцево-судинних рефлексів, контролюючих динаміку крові в організмі. Цей вид різноманітний:
- вазодепрессорного — наслідки надто сильних емоцій, стресу, страху, вони зустрічаються найчастіше;
- ортостатичні викликані різким переведенням тулуба з положення лежачи в вертикальне;
- непритомність через тугий комір пояснюються занадто високою чутливістю каротидного синуса;
- втрати свідомості у чоловіків у віці при сечовипусканні вночі, кашлі, дефекації — наслідок різкого підвищеного тиску.
Якщо у пацієнта є порушення в серцевому ритмі, спостерігаються проблеми з провідністю серцевої тканини, діагностований інфаркт міокарда, то говорять про кардіогенні синкопальні втрати свідомості.
Якщо через раптовий страх, паніку, тривоги у людини неусвідомлено частішає і поглиблюється дихання, через що відбувається втрата свідомості, таку непритомність класифікуються як гіпервентиляціонну .
Крім того, існують класифікації, де виділяють:
- дезадаптаційну форму — коли свідомість викликає адаптація до зовнішніх умов (людина перегрівається і ін.);
- анемічну — коли обсяг гемоглобіну та еритроцитів різко падає, його недостатньо для повноцінного постачання мозку киснем;
- гіпоглікемічну — коли в організмі падає рівень глюкози;
- екстремальні форми — при попаданні організму в екстремальні умови: високогірне повітря, опіки, інтоксикації шкідливими речовинами, ліками.
Пацієнти з аритмією можуть переживати непритомність через те, що кровопостачання мозку різко знижується. При брадикардії також спостерігаються симптоми втрати свідомості. Причини — в різкому перепаді частоти биття серця до 30 або навіть 20 ударів в секунду при нормі 65-72.
- Крім того, допомога при непритомності може знадобитися хворим:
- легеневою гіпертензією;
- зневодненням;
- хворобою Паркінсона;
- стеноз аорти;
- на цукровий діабет.
Першу допомогу при втраті свідомості може надати бригада швидкої допомоги, особливо якщо при падінні сталася травма. Якщо подібні стани повторюються, слід звернутися до кардіолога. Залежно від результатів діагностики пацієнт може бути також спрямований до невролога, гастроентеролога.
Первинний огляд полягає в вислуховуванні скарг пацієнта на частоту і давність непритомних станів, з’ясовуються умови, при яких відбуваються втрати свідомості. Проводиться неврологічний огляд.
Пацієнт обов’язково направляється на лабораторні дослідження крові.
Серед інструментальних досліджень максимально ефективні:
- різні види ЕКГ;
- ехокардіографія;
- комп’ютерний сфігмоманометр;
- кардіоритмографія;
- добове моніторування АТ;
- дуплексне сканування судин.
Це найбільш сучасні діагностичні методи, які виявляють об’єктивну причину непритомних станів і дозволяють призначити оптимальне лікування.
Знаючи, що робити при непритомності, необхідно також дбати про профілактичні заходи:
- харчуйтеся раціонально (про індивідуальну дієту краще порадитися з лікарем);
- обов’язково повинні бути присутніми помірні фізичні навантаження;
- гуляйте не менше 2 годин на день;
- жінкам при вагітності слід регулярно відвідувати гінеколога;
- виключіть екстремальні навантаження, перегріви;
- з ліків лікар може призначити ноотропи, венотоникі, адаптогени, вітаміни.
источник
Первая помощь при потере сознания довольно проста. Если человек упал в обморок, то необходимо:
- Уложить его на ровную поверхность, желательно так, чтобы ноги были выше головы, это обеспечит приток крови к мозгу.
- Обеспечить приток свежего воздуха (если в помещении душно, открыть окно).
- Расстегнуть на пострадавшем стесняющую одежду (галстук, воротник, пояс).
- Сбрызнуть лицо водой или протереть влажным полотенцем.
- При наличии нашатырного спирта дать вдохнуть пары (смочить ватку и подержать на расстоянии пары сантиметров от носа).
- Если обморок являлся результатом перегрева, нужно переместить человека в прохладное помещение, обтереть холодной водой, напоить холодным чаем или чуть подсоленной водой.
119Коллапс – острая сосудистая недостаточность, при которой значительно уменьшается масса крови, циркулирующей в организме, и падает общий сосудистый тонус. Коллапс сердца зачастую способен привести к смертельному исходу, поэтому так важно оказать первую медицинскую помощь при его приступах. Такие страшные последствия обусловлены тем, что головной мозг перестаёт получать в достаточном количестве кислорода, которые доставляется к нему через кровообращение.
Причины коллапса могут быть очень разными – от перенесённых заболеваний до возрастных особенностей. Сердечно-сосудистый коллапс может быть вызван следующими причинами:
1. Большая потеря крови, которая может быть следствием разрыва какого-нибудь внутреннего органа или серьёзными наружными травмами тела.
2. Резкое изменение положения тела у лежачего больного.
3. Пубертальный период у девочек.
4. Различные перенесённые инфекционные заболевания (например, сыпной тиф, дизентерия, сибирская язва, токсический грипп, вирусный гепатит или пневмония).
5. Интоксикация организма (например, передозировка различных лекарств или пищевое отравление).
6. Нарушения ритма сердца: инфаркт миокарда, тромбоэмболия лёгочных артерий, миокардит, гемоперикард.
7. Обезвоживание организма.
8. Сильный удар электрическим током.
9. Высокая температура окружающей среды: тепловой удар, например.
10. Сильные дозы ионизирующего излучения.
При оказании медицинской помощи нужно правильно определить причину, которая вызвала коллапс и направить все силы на устранение данного фактора.
Признаки коллапса достаточно ярко выражены и их нельзя спутать с симптомами какого-либо иного сердечно-сосудистого заболевания. К ним относятся:
1. Самочувствие ухудшается очень внезапно.
3. Потемнение в глазах – зрачки больного расширяются, шум в ушах.
4. Неприятные ощущения в области сердца.
6. Резкое снижение артериального давления.
7. Кожные покровы моментально бледнеют, холоднеют и становятся влажными, а затем наблюдается цианоз (посинение кожных покровов).
8. Черты лица резко заостряются.
9. Нарушение дыхательного ритма: дыхание становится частым и поверхностным.
10. Пульс прощупать практически невозможно.
11. Низкая температура тела.
12. Возможна потеря сознания.
13. Больной покрывается липким потом.
Коллапс сосудов не так опасен для жизни человека, как сердечный коллапс, но тем не менее также требует неотложной медицинской помощи и лечения.
ПЕРВАЯ МЕДИЦИНСКАЯ ПОМОЩЬ ПРИ КОЛЛАПСЕ
Оказание неотложной помощи при коллапсе – дело несложное, но очень нужное. Это именно те элементарные медицинские моменты, которые должен знать каждый человек, чтобы избежать смертельного исхода близкого человека. Неотложная помощь при коллапсе может заключаться в следующих действиях.
1. Расположите больного следующим образом:
· он должен лежать в горизонтальном положении на спине,
· поверхность, на которой он лежит, должна быть жёсткая и ровная;
· голова должна быть слегка согнута,
· ноги должны быть слегка приподняты – так вы обеспечите приток крови к головному мозгу.
2. Избавьте больного от узкой, стесняющей одежды – расстегните все манжеты, пуговицы, воротник, ремень.
3. Вызовите как можно скорее врача или скорую помощь.
4. Обеспечьте больному приток свежего воздуха через открытое окно или балкон. Если это возможно, сделайте ингаляцию кислорода.
5. Согрейте больного, обложив его со всех сторон горячими грелками.
6. Дайте больному понюхать нашатырный спирт. Если он отсутствует под рукой, сделайте массаж мочек уха, ямочки верхней губы и висков.
7. Если коллапс вызван большой кровопотерей, нужно как можно быстрее остановить кровотечение.
8. Обеспечьте больному полный покой.
Помните, что ни в коем случае при коллапсе до приезда врача НЕЛЬЗЯ:
1. Давать больному корвалол, валокордин, но-шпу, валидол или нитроглицерин, которые только усугубят ситуацию, ещё больше расширив сосуды.
2. Давать воду и медикаменты, если больной находится в бессознательном состоянии.
3. Приводить больного в чувство резкими пощёчинами.
Врачом назначается медикаментозное лечение, которое направлено прежде всего на восстановление нормальной циркуляции крови в организме:
1. Внутривенная инфузия определённых растворов (хлорид натрия или Рингера), объём которых определяется следующими факторами:
· общим состоянием больного;
· цветом его кожных покровов;
· частотой сердечных сокращений.
2. Глюкокортикоиды: метипред, триамцинолон или преднизолон.
3. Вазопрессорные средства, которые вводятся внутривенно. К ним относятся мезатон и норадреналин.
4. Средства, которые снимают спазм: либо внутривенно раствор новокаина, либо внутримышечно раствор аминазина.
Доврачебная помощь при коллапсе играет очень важную роль в сохранении жизни больного.Именно в этом случае промедление смерти подобно. Скорая помощь, даже вовремя вызванная, может опоздать. Как оказать помощь больному, должен знать каждый человек, чтобы не растеряться в трудную минуту и спасти жизнь человека.
120 АЛГОРИТМ ОКАЗАНИЯ НЕОТЛОЖНОЙ ПОМОЩИ. АНАФИЛАКТИЧЕСКИЙ ШОК
Анафилактический шок – самое грозное проявление аллергической реакции I типа. Чаще всего аллергеном являются лекарственные средства. Реакция возникает при любом способе ведения, но самым опасным является в/в. Частой причиной шока являются яды насекомых, поступающих в организм при ужалении. Особенно опасно ужаление в голову, шею.
1. продром: чувство жара, гиперемия кожи, возбуждение, беспокойство, страх смерти, головная боль, шум или звон в ушах, сжимающие боли за грудиной, зуд, крапивница, отёк Квинке, конъюнктивит, ринит, фарингит. Может быть отёк гортани. Наблюдаются явления бронхоспазма — экспираторная одышка и удушье. Спазм мускулатуры желудочно-кишечного тракта сопровождается болью в животе, тошнотой, рвотой, поносом, дисфагией. Спазм матки приводит к болям внизу живота и кровянистым выделениям из влагалища. В мочевыводящих путях отёк сопровождается клиникой цистита. В моче эозинофилы. Иногда наблюдается поражение мозговых оболочек с появлением менингиальных симптомов: регидности затылочных мышц, головной боли, рвоты без предшествующей тошноты, судорог. При отёке лабиринта (органа равновесия, находящегося в полости внутреннего уха) развивается сидром Миньера: головокружение, тошнота, рвота, неустойчивость походки. ЭКГ — нарушения ритма,
2. собственно шок: бледность, холодный пот, апатия, частый нитевидный пульс, падение АД. Могут быть непроизвольная дефекация и мочеиспускание,
3. обратного развития. АД нормализуется, но появляется озноб, повышается температура, пациента беспокоят слабость, одышка, боли в области сердца.
Течение: А молниеносное (крайне тяжёлое) — продрома нет, 2 стадия шока развивается через 3-10мин после введения аллергена. АД снижается иногда до 0 — коллапс. Пульс частый нитевидный;
Б тяжёлое — шок развивается через 15-60мин с выраженного продрома, но АД падает в меньшей степени, нет коллапса;
В средней тяжести — протекает как тяжёлое, но может самокупироваться.
Осложнения: 1. коллапс, 2. миокардит, 3. гломерулонефрит, 4. гепатит, 5. энцефалит, 6. миелит, 7. полиневрит, 8. синдром Лайела.
АЛГОРИТМ ОКАЗАНИЯ НЕОТЛОЖНОЙ ПОМОЩИ
-вызвать врача через третье лицо
-уложить, приподняв ноги, голову на бок, под голову клеёнку, пелёнку, лоток
-обложить грелками, тепло укрыть
-постоянно следить за положением языка
-выше места подкожной инъекции жгут на 30минут, ослабляя каждые 10минут или лёд на место внутримышечной инъекции
-обколоть место инъекции 0,1% раствором адреналина (0,3-0,5мл развести 3-5мл физраствора)
-дать тёплый и влажный кислород 20-30%, в тяжёлых случаях 100%
-в/в болюсно, а затем капельно физраствор до 1л
-адреналин в/м по 0,5мл в 4 разных участка тела каждые 10-15мин до восстановления сознания
-60-150мг преднизолона п/к, в тяжёлых случаях в/в струйно с 10-20мл 40% глюкозы
-сальбутамол через небулайзер – 2 вдоха
-0,3-0,5мл 0,1% атропина сульфата п/к
для оказания первой врачебной помощи
для улучшения оксигенации мозга
профилактика аспирации рвотных масс
профилактика западения языка
сужение сосудов и прекращение поступления аллергена в кровь
сужение сосудов и прекращение поступления аллергена в кровь
увеличение ОЦК, повышение АД
для профилактики кожных проявлений
Оценка эффективности: самочувствие улучшилось, показатели гемодинамики нормализовались.
Госпитализация в реанимационное отделение в положении лёжа на каталке для профилактики рецидива (шок может рецидивировать в течение 2-24 часов) и осложнений.
Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском:
Лучшие изречения: Увлечёшься девушкой-вырастут хвосты, займёшься учебой-вырастут рога 9777 — | 7662 — или читать все.
195.133.146.119 © studopedia.ru Не является автором материалов, которые размещены. Но предоставляет возможность бесплатного использования. Есть нарушение авторского права? Напишите нам | Обратная связь.
Отключите adBlock!
и обновите страницу (F5)
очень нужно
источник
Втрата свідомості. Головною причиною втрати свідомості є раптова недостатність кровонаповнення мозку під впливом нервово-емоційного збудження, страху, болю, нестачі свіжого повітря тощо.
Ознаки. Звичайно непритомність настає раптово, але інколи перед нею наступає блідість, блювання, нудота, слабкість, позіхання, посилене потовиділення. Пульс прискорюється, артеріальний тиск знижується. Під час непритомності пульс уповільнюється до 40-50 ударів на хвилину.
Допомога. При втраті свідомості потерпілого необхідно покласти на спину, щоб голова була нижче рівня ніг (на 15-20 см) для поліпшення кровообігу мозку. Потім звільнити шию і груди від одягу, забезпечити приток свіжого повітря, поплескати по щоках, полити обличчя, груди холодною водою, дати понюхати нашатирний спирт. Коли потерпілий опритомніє, дати йому гарячий чай або каву, 20-30 краплин настоянки валеріани.
Якщо потерпілий починає дихати з хрипінням або взагалі не дихає, в першу чергу треба подумати про западання язика. У крайньому разі вживаються заходи щодо оживлення.
Шок. Причиною шоку може стати сильний біль, втрата крові, утворення в пошкоджених тканинах шкідливих продуктів, що призводять до виснаження захисних можливостей організму, внаслідок чого виникають порушення кровообігу, дихання, обміну речовин.
Ознаки – блідість, холодний піт, розширені зіниці, короткочасна втрата свідомості (знепритомнення), прискорене дихання і пульс, зниження артеріального тиску. При важкому шоці – блювання, спрага, попелястий колір обличчя, посиніння губ, мочок вух, кінчиків пальців, можлива зупинка дихання і кровообігу.
Допомога. Необхідно надати першу допомогу, яка відповідає виду поранення (наприклад, зупинити кровотечу, іммобілізувати переломи тощо). Потерпілого слід зігріти (закутати в ковдру), покласти на спину з дещо опущеною головою. Якщо немає підозри на ушкодження внутрішніх органів, потерпілому дають гарячий напій. Заходами, що перешкоджають виникненню шоку, є: тепло, зменшення болю, пиття рідини.
Тепловий або сонячний удар. Тепловий або сонячний удар настає внаслідок тривалого перебування на сонці без захисного одягу, при фізичному навантаженні у нерухомому вологому повітрі.
Ознаки. Легкий ступінь – загальна слабкість, нездужання, запаморочення, нудота, спрага, шкіра обличчя червона, вкрита потом, пульс і дихання прискорені, температура тіла 37,5 – 38,9°С. Середній ступінь – температура 39 – 40°С, сильний головний біль, різка м’язова слабкість, миготіння в очах, шум у вухах, серцевий біль, виражене почервоніння шкіри, сильне потовиділення, посиніння губ, прискорення пульсу до 120-130 уд./хв, часте і поверхневе дихання. Тяжчі ступені перегрівання кваліфікуються по-різному: якщо температура повітря висока і його вологість підвищена, кажуть про тепловий удар, якщо довго діяли сонячні промені – про сонячний удар. При цьому температура тіла піднімається вище 40°С, настає непритомність і втрата свідомості, шкіра суха, можуть початися судоми, порушується серцева діяльність, припиняється дихання.
Допомога. Потерпілого необхідно перенести в прохолодне місце, намочити голову і ділянку серця холодною водою, дати прохолодне пиття, піднести до носа ватку з нашатирним спиртом. Якщо різко порушується серцева діяльність, зупиняється дихання, треба розпочати штучне дихання.
Опіки. На виробництві і в побуті часто виникають термічні та хімічні опіки. Термічні опіки з’являються від дотику до розжарених предметів, полум’я, попадання на шкіру гарячої рідини або пари. Хімічні опіки виникають внаслідок дії на дихальні шляхи, шкіру і слизові оболонки концентрованих неорганічних та органічних кислот, лугів, фосфору тощо. При займанні або вибухах хімічних речовин утворюються термохімічні опіки.
Ознаки. Розрізняють 4 ступеня опіків:
I ступінь –набрякання і почервоніння шкіри;
II ступінь – утворення пухирів, змертвіння шкіри, відмирає роговий і блискучий шар епідермісу;
III ступінь – некроз епідермісу, змертвіння шкіри в її глибоких шарах, м’язів, тканин, частковий некроз дерми; струпи, кровотеча;
IV ступінь – некроз (обвуглення) шкіри і м’яких тканин, сухожиль, кісток.
Ураження опіком третини або половини шкіри, внутрішніх тканин призводить до шоку, гострої судинної недостатності, смерті.
За глибиною ураження опіки поділяють на поверхневі (І, II, III ступенів), які гояться за рахунок здорової шкіри і епітелію шкірних придатків, та глибокі (III, IV ступенів), які можуть загоїтися тільки внаслідок крайової епітелізації (при обмежених опіках) або після проведення пластики шкіри.
Площу опіку найкраще визначати за правилом дев’ятки: шкірний покрив голови і шиї, однієї руки складає 9% від загальної площі шкіри, передньої поверхні тулуба, задньої, однієї нижньої кінцівки –18%, інші – 1%. Площа долоні дорослої людини складає 1 1,2% загальної площі тіла.
Опіки кислотами дуже глибокі, на місці опіку утворюється сухий струп. При опіках лугами тканини вологі, тому ці опіки переносяться важче, ніж опіки кислотами.
Допомога. Необхідно швидко вивести або винести потерпілого з вогню. При займанні одягу треба негайно його зняти або накинути щось на потерпілого (мішок, тканину), тобто не давати доступу повітря до вогню. Полум’я на одязі можна гасити водою, засипати піском, гасити своїм тілом (катаючись по землі).
При опіках 1 ступеня треба промити уражені ділянки шкіри антисептичними засобами, потім обробити спиртом, одеколоном. До обпечених ділянок не можна доторкуватись руками, не можна проколювати пухирі і відривати шматки одягу, що прилипли до місць опіку, не можна накладати мазі, порошки тощо. Опікову поверхню накривають чистою тканиною. Потерпілого (якщо його морозить) треба зігріти: укрити, дати багато пиття. При втраті свідомості дати понюхати ватку з нашатирним спиртом. У випадку зупинки дихання треба зробити штучне дихання, Якщо одяг потерпілого просочився хімічною рідиною, його треба швидко зняти, розрізати чи розірвати на місці події. Потім механічно видаляють речовини, що потрапили на шкіру, енергійно змиваючи їх струменем води 10-15 хвилин, поки не зникне специфічний запах. При попаданні хімічної речовини у дихальні шляхи необхідно прополоскати горло водним 3 % -ним розчином борної кислоти. Не можна змивати хімічні сполуки, які займаються або вибухають при з’єднанні з водою. Якщо невідомо, яка хімічна речовина викликала опік і немає нейтралізуючого засобу, на місце опіку накладається чиста суха пов’язка і потерпілого негайно направляють до медичного закладу.
Обпечену поверхню можна закрити чистою бавовняною тканиною, пропрасованою гарячою праскою або змоченою етиловим спиртом, горілкою, перманганатом калію, які зменшують біль.
Обмороження. Переохолодження розвивається внаслідок порушення процесів терморегуляції при дії на організм холодового фактора і розладу функцій життєво важливих систем організму, який настає при цьому. Відмороження виникає тільки при тривалій дії холоду, при дотику тіла до холодного металу на морозі, при контакті зі зрідженим повітрям або сухою вуглекислотою, при підвищенні вологості і сильному вітрі при не дуже низькій температурі повітря (навіть близько 0°С). Сприяє переохолодженню і обмороженню ослаблення організму внаслідок голодування, втоми або хвороби. Найчастіше відморожуються пальці ніг і рук, а також ніс, вуха, щоки.
Ознаки. На початковому етапі потерпілого морозить, прискорюються дихання і пульс, підвищується артеріальний тиск, потім настає переохолодження, рідшає пульс, дихання, знижується температура тіла. Після припинення дихання серце може ще деякий час скорочуватись (від 5 до 45 хвилин). При зниженні температури тіла до 34 – 32°С затьмарюється свідомість, припиняється довільне дихання, мова стає неусвідомленою.
Існує 4 ступеня обмороження:
I ступінь характеризується ураженням шкіри у вигляді зворотних розладів кровообігу, шкіра блідне, знижується чутливість. Після розігрівання шкіра стає синьо-червоною, пухлина збільшується з тупим болем. Запалення триває кілька днів, потім шкіра свербить і облущується, згодом потерпілий одужує;
II ступінь супроводжується некрозом поверхні шкіри, при відігріванні шкіра стає червоно-синьою, підпухає, утворюються пухирці, наповнені прозорою рідиною, з’являються сильний біль, лихоманка, підвищується температура тіла, погіршуються апетит та сон;
III ступінь викликає тромбоз судин, некроз шкіри і м’яких тканин на різну глибину. Утворюються пухирі темно-бурого кольору, супроводжувані сильним болем, потовиділенням, лихоманкою, апатією;
IV ступінь – змертвіння всіх шарів тканин, в т.ч. і кісток. Тіло холодне і нечутливе. Пухирі з чорною рідиною.
Обморожена зона чорніє, муміфікується, спостерігається некроз протягом 2-3 місяців. Настає дистрофія і змінюється склад крові.
Допомога. Потрібно негайно зігріти потерплого, особливо обморожену частину тіла за допомогою теплових ванн з температурою води від 20 до 40?С. Потім уражені місця висушують, закривають стерильною пов’язкою і тепло накривають. Заборонено розтирати уражене тіло льодом. Можна розтирати вовною, хутром.
При загальному обмороженні потерпілого переносять в тепле приміщення і поступово відігрівають, добре у ванні з водою кімнатної температури, проводячи масаж всього тіла. Воду нагрівають до 36°С. Коли з’являється рожевий колір шкіри і щезає одубіння кінцівок, проводять масаж серця і штучне дихання. Коли з’являється самостійне дихання і потерпілий приходить до свідомості, його кладуть на ліжко, тепло вкривають, дають пити гарячий чай, каву, молоко, відправляють до лікарні.
Асфіксія (задуха) – припинення надходження кисню в легені протягом 2-3 хвилин і більше. Припиняється газообмін в легенях, має місце кисневе голодування, людина непритомніє. Після цього настає зупинка серця і смерть.
Асфіксія може виникнути внаслідок стиснення, (рукою, шнурком) гортані і трахеї (задушення), затоплення гортані і трахеї водою (утоплення), слизовими масами, блювотинням, землею; закривання входу в гортань стороннім тілом чи запалим язиком (при наркозі або без свідомості); параліч дихального центру від отрути, вуглекислого газу, снодійних засобів; від прямої травми головного мозку (електрошок, блискавка, рана); внаслідок дифтерії, грипу, ангіни.
Утоплення. При рятуванні втопленика його беруть за волосся, перевертають обличчям догори і пливуть, не даючи зачепити себе. Потерпілого кладуть животом на зігнуте коліно так, щоб голова була нижче грудної клітки, видаляють з ротової порожнини і гортані воду, блювотні маси, водорості (рис. 7.14).
Енергійно стискають грудну клітку, видаляють воду з трахей і бронхів. В утопленика параліч легенів настає через 4-5 хвилин, а серце працює 15 хвилин. Потерпілого кладуть на рівну поверхню, роблять штучне дихання і непрямий масаж серця.
При набряку гортані спостерігається шумне важке дихання, посиніння шкіри. Накладають холодний компрес на карк, ноги кладуть в гарячу воду. Підшкірно вводять 1 мл 2% димедролу. При потребі лікарі роблять трахеостомію – вводять трубку в розсічену трахею.
Отруєння СО. Чадний газ в гаражах, при поганій вентиляції тощо може призвести до отруєння і смерті. Настає головний біль, блювання, запаморочення, шум у вухах, прискорене серцебиття, м’язова слабкість, задуха. Блідне шкіра, виникають ясно-червоні плями на тілі. Далі – судоми, параліч дихання, смерть.
Потерпілого необхідно винести на свіже повітря, зробити штучне дихання. Тіло розтирають, гарячу грілку кладуть до ніг, підносять нашатирний спирт до носа. Важкоотруєних госпіталізують.
Рисунок 7.14 – Видалення води з дихальних шляхів та шлунка потерпілого
Харчові отруєння. Екологічно брудні і недоброякісні продукти (м’ясо, риба, молоко, желе, морозиво, торти) викликають харчову токсичну інфекцію. Наявні в них токсини викликають харчові отруєння. Хвороба проявляється раптово через 2 – 4 години після вживання отруєних продуктів, а іноді – через 20 – 26 годин. Спостерігається нудота, повторне блювання, біль в животі, рідке часте випорожнення із слизом чи кров’ю. Знижується артеріальний тиск, частішає або слабшає пульс, з’являється блідість, спрага, температура підвищується до 40°С, катастрофічно розвивається серцево-судинна недостатність, судоми м’язів, колапс і смерть. Долікарська допомога: негайно промити шлунок водою; багато пити теплої води, кефіру; викликати постійне блювання; пити вугілля-карболен; не їсти протягом двох діб і багато пити рідкого (чай, кава); зігрівати руки, ноги потерпілого грілками.
При отруєнні грибами через 1,5 – 3 години виникають перші прояви отруєння, спостерігається слабкість, слинявість, блювання, біль в шлунку, кольки, головний біль, запаморочення, криваве випорожнення, втрата зору, марення, судоми, колапс. Долікарська допомога: негайно промити шлунок водою чи слабким розчином марганцівки, в який додають активоване вугілля; дати послаблювальне (касторку); ставити очисні клізми; тепло накрити хворого і поставити грілку; дати пити гарячий чай, каву; відправити до лікарні.
Отруєння отрутохімікатами. В сільському господарстві широко застосовуються гербіциди, пестициди, фунгіциди, арборициди тощо. При отруєнні цими речовинами хвороба починається через 15 – 60 хвилин. З’являються симптоми ураження нервової системи: підвищене слиновиділення, виділення мокроти, пітливість, прискорене шумне дихання з хрипом, неспокій, настає судома ніг, параліч м’язів, зупинка дихання, асфіксія, смерть. Долікарська допомога: негайно відправляють потерпілого в стаціонар; дають пити 8 краплин 0,1% атропіну, 2 таблетки беладони; проводять штучне дихання; промивають шлунок водою з активованим вугіллям; з шкіри отруту змивають струменем води.
Отруєння кислотами і лугами. Виникають великі площі опіку порожнини рота, гортані, харчового тракту, шлунку, пізніше настає вторинне ураження серця, легенів, нирок, печінки, руйнування тканин.
Поверхня опіку пухка, білувата, розпадається. З’являється біль в роті, за грудиною, блювота. Виникає сильний больовий шок. Можливий набряк гортані з наступним розвитком асфіксії. Згодом настають серцева слабкість та колапс.
При отруєнні кислотами промивають шлунок теплою водою з перманганатом магнезію 20 грам на 1 літр води; викликають штучне блювання; дають пити молоко, рослинну олію, білок яєць, обволікальні засоби.
При отруєнні лугами промити шлунок 10 літрами теплої води або 1% розчином лимонної чи оцтової кислоти; дають пити лимонний сік і відправляють до лікарні.
Отруєння ліками і алкоголем. Передозування ліків викликає отруєння. При передозуванні полезахисних і температурознижувальних ліків настає порушення діяльності, гальмування і збудження центральної нервової системи, парез капілярів, посилена віддача тілом тепла, потіння, слабкість, сонливість. Проводять реанімаційні заходи. Слід промити шлунок.
При отруєнні алкоголем (смертельна доза 8 грамів на 1 кг маси тіла: 8?70=560 грамів) він діє на серце, судини, шлунок, печінку, нирки, головний мозок. При важкому сп’янінні людина засинає з переходом до втрати свідомості. Може бути блювання, самовиділення сечі, різке пригнічення дихального центру, рідке неритмічне дихання, параліч центрів дихання і смерть. Слід подати свіже повітря, викликати блювання, дати гарячий чай, каву. Необхідно провести реанімаційні заходи.
Передозування снодійних. Виникає гальмування нервової системи, сон переходить в несвідомий стан з паралічем дихання. Людина блідне, дихання поверхневе, неритмічне, з хрипом. Слід промити шлунок. Викликати блювання, провести штучне дихання та масаж серця.
Отруєння наркотиками викликає запаморочення, блювання, слабкість, сонливість, глибокий сон, втрату свідомості, параліч дихання, різке звуження зіниць. Необхідно здійснити реанімаційні заходи.
источник
Обморок – это внезапная непродолжительная потеря сознания, которая наступает из-за нарушений поступления крови, а, следовательно, и кислорода, в головной мозг. Нехватка кислорода приводит к обмороку, который длится от нескольких секунд до нескольких минут, после чего человек обычно приходит в себя.
Вызвать обморок могут различные причины. Наиболее частыми являются следующие:
- стресс (сильная боль, внезапное эмоциональное потрясение);
- факторы, провоцирующие стресс (жара, недостаток воздуха в помещении, длительное стояние без движения, голод, усталость, обезвоживание организма, алкоголь);
- некоторые заболевания (болезни сердечно-сосудистой системы, гипогликемия, остеохондроз шейного отдела позвоночника, эпилепсия, диабет, тяжелые формы анемии и другие).
Основной задачей оказания первой помощи является устранение главной причины обморока – кислородного голодания. Для этого следует восстановить нормальный приток крови к головному мозгу. На достижение этой цели и должны быть направлены все действия.
- Если вы стали свидетелем обморока, постарайтесь подхватить человека, когда он теряет сознание, чтобы предотвратить его падение. После этого необходимо уложить его на спину на горизонтальную поверхность. Подложите что-нибудь под ноги, чтобы они находились выше уровня головы, это облегчит кровоснабжение головного мозга.
- Чтобы обеспечить больного достаточным количеством свежего воздуха и восстановить дыхание, следует открыть окна, расстегнуть на нем одежду. Если перед обмороком человек находился в душном помещении или в толпе, его нужно вынести и уложить на воздухе. При жаркой погоде – в тени, в холодных условиях – в теплом месте. Если потеря сознания произошла из-за переохлаждения (например, в холодной воде), человека необходимо укрыть одеялом. При признаках начинающейся рвоты пострадавшего следует повернуть на бок, чтобы он не захлебнулся рвотными массами.
- Можно применить похлопывание по щекам, обтирание лица мокрым полотенцем, сбрызгивание водой. Не следует употреблять такое широко используемое до недавнего времени средство, как нашатырный спирт, которым смачивали ватку и подносили к носу больного. Современная медицина считает этот способ выведения из обморока небезопасным. Резкий запах нашатырного спирта способен негативно повлиять на дыхание, вплоть до его остановки.
- После того, как пострадавший пришел в себя, ему необходимо оставаться в горизонтальном положении до получаса. Если такой возможности нет, то во избежание повторного обморока принимать вертикальное положение ему следует медленно, постепенно, перемещаться в более удобное место, желательно с чьей-то помощью. Через некоторое время пришедшего в себя человека можно напоить теплым сладким чаем.
В большинстве случаев после оказания первой помощи человек приходит в сознание. Это случается в течение нескольких секунд или одной-двух минут. Если же сознание не возвращается, проверьте дыхание и пульс пострадавшего. Для этого поднесите ухо ко рту человека, чтобы услышать звук вдыхаемого и выдыхаемого воздуха, обследуйте грудную клетку и живот с целью обнаружения характерных для дыхания движений. Поднесите ухо к груди пострадавшего, чтобы понять, работает ли сердце. Или нащупайте пульс на его шее под подбородком в районе сонной артерии.
При отсутствии дыхания или пульса немедленно вызывайте скорую помощь. Это может сделать по вашей просьбе кто-то из окружающих. До ее прибытия приступайте к процедуре искусственного дыхания.
В случае, когда при отсутствии дыхания не прощупывается пульс, необходимо добавить непрямой массаж сердца. Если вы не умеете этого делать, постарайтесь найти среди окружающих человека, знакомого с процедурой.
Чаще всего для искусственной вентиляции легких используют метод дыхания «рот в рот»:
- Приподнимите подбородок пострадавшего, голова должна быть запрокинутой. Положите под лопатки свернутое полотенце или одежду.
- Обследуйте полость рта и извлеките посторонние вещества (рвотные массы, слизь, песок и др.).
- Накройте открытый рот пострадавшего носовым платком или чистой тканью с предварительно проделанным большим отверстием посередине. Плотно зажмите ему нос одной рукой, другой – оттяните его подбородок так, чтобы рот был широко открыт, сделайте глубокий вдох и, плотно прижав свои губы к губам спасаемого, сильно, но не резко, вдуйте в него воздух.
- Разожмите пальцы на носу и дайте вдутому воздуху выйти естественным путем. Вдувание должно длиться приблизительно 1,5 секунды, перерыв – 4 секунды.
- Далее процедура повторяется. Обращайте внимание на грудную клетку больного. Во время вдувания воздуха она должна приподниматься, как при естественном вдохе.
При невозможности сделать искусственное дыхание путем «рот в рот» (например, если из-за спазма рот спасаемого не открывается) те же самые действия проводят методом «рот в нос».
Непрямой массаж сердца проводится в случае отсутствия у пострадавшего пульса. Основная задача в этой ситуации – восстановление работы сердца, а, следовательно, и кровообращения. При проведении этой процедуры пострадавший должен лежать на твердой поверхности, не способной прогибаться. В противном случае усилия по реанимации не приведут к нужному результату.
Последовательность действий должна быть такой:
- Освободите грудную клетку пострадавшего от одежды. Положите одну ладонь поверх другой в центр грудной клетки. Ваши руки должны быть прямыми и находиться перпендикулярно груди пострадавшего.
- Сделайте 30 сильных нажатий с периодичностью приблизительно 3 нажатия в 2 секунды. Используйте вес всей верхней части собственного тела. В результате каждого нажатия грудная клетка потерпевшего должна опускаться на 4-5 см, а затем принимать исходное положение.
- После каждых 30 нажатий осуществите 2 вдувания воздуха в рот спасаемого, как описано выше.
- Продолжайте процедуру до полного восстановления дыхания и работы сердца или до приезда медиков.
Часто обморок наступает не внезапно, а следует за чередой указывающих на его приближение признаков, таких как:
- резкая слабость,
- головокружение,
- потемнение в глазах,
- холодный пот,
- нехватка воздуха,
- чувство онемения рук и ног.
При появлении этих симптомов необходимо как можно быстрее принять горизонтальное положение, либо сесть и опустить голову ниже колен. Для обеспечения притока свежего воздуха следует выйти из толпы, душного помещения или открыть окно. В жаркую погоду лучше зайти в прохладное помещение или расположиться в глубокой тени. Можно выпить воды, обтереть лицо, руки, шею влажной салфеткой. Не следует пренебрегать и помощью окружающих, которые всегда смогут вызвать скорую помощь, принести воды или помочь дойти до ближайшей скамейки.
Людям, страдающим от обмороков или предобморочных состояний, необходимо обратить внимание на имеющиеся у них хронические болезни и следовать советам врача для предупреждения внезапной потери сознания. Тем, кто страдает вегетососудистыми расстройствами, важно помнить, что предотвратить появление симптомов, ведущих к обмороку, возможно при соблюдении здорового образа жизни, налаживании полноценного питания, организации умеренной физической активности на свежем воздухе, исключении эмоциональных стрессов и переутомлений.
Джиоева Натела Резоевна, врач-терапевт сети медицинских центров ЛЕЧУ
В первую очередь, при обмороке не надо пугаться, ничего страшного не произойдет, организм сам справится: человек падает и при этом улучшается приток крови к головному мозгу. В результате пострадавший самостоятельно приходит сознание. Когда все происходит на ваших глаза, то вам нужно быстро среагировать, поддержать теряющего сознание человека и предотвратить падение по мере возможности во избежание травмы. Можно провести следующие мероприятия: снять или хотя бы расстегнуть стесняющую человека одежду, открыть окно, уложить потерявшего сознание в горизонтальное положение, можно приподнять нижние конечности, чтобы они находились на возвышении, при этом голову следует опустить ниже уровня тела. При возвращении сознания необходимо проследить за тем, чтобы пациент не вставал резко, следует полежать 20 минут.
источник
Життя дуже непередбачувана, тому часто мистаємо свідками різних ситуацій. Коли мова йде про здоров’я, швидка реакція і базові знання можуть врятувати людське життя. Виходячи з цього, кожному необхідно мати досвід в такій благородній справі, як надання першої медичної допомоги при невідкладних станах.
Невідкладні стани в медицині — це рядсимптомів, при яких необхідно надати першу долікарську допомогу. Іншими словами, патологічний стан, якому властиві швидкі зміни здоров’я в гіршу сторону. Невідкладні стани характеризуються наявністю ймовірності смертельного результату.
Невідкладні стану здоров’я можна класифікувати в залежності від процесу виникнення:
- Зовнішні — виникають при дії навколишнього фактора, який прямим чином впливає на здоров’я людини.
- Внутрішні — патологічні процеси в організмі людини.
Такий поділ допомагає зрозуміти першопричинустану людини і, таким чином, надати швидку допомогу. Деякі патологічні процеси в організмі виникають на базі зовнішніх факторів, які їх провокують. Через стрес з великою ймовірністю може виникнути спазм серцевих судин, внаслідок чого часто розвивається інфаркт міокарда.
Якщо проблема в хронічному захворюванні,наприклад, дезорієнтація в просторі, то цілком реально такий стан може спровокувати невідкладну ситуацію. Через контакту з зовнішнім фактором є ймовірність отримати серйозну травму.
Надання екстреної медичної допомоги при невідкладних станах — це комплекс дій, які треба зробити при раптових захворюваннях, що становлять загрозу для життя людини. Така допомога надається невідкладно, адже кожна хвилина на рахунку.
Невідкладні стани й екстрена медичнадопомога — ці два поняття дуже тісно пов’язані. Адже часто від якісної першої допомоги залежить здоров’я, а може, і життя людини. Рішучі дії можуть значно допомогти потерпілому до приїзду швидкої допомоги.
Щоб надати правильну і кваліфікованудопомога, необхідно мати базові знання. Часто про те, як себе потрібно вести, вчать дітей ще в школі. Дуже шкода, що не всі уважно слухають. Якщо така людина виявиться поруч з тим, хто знаходиться в загрозливій для життя ситуації, то не зможе надати необхідну допомогу.
Бувають випадки, що рахунок йде на хвилини. Якщо нічого не зробити, людина помре, тому дуже важливо мати базові знання.
Існує величезна кількість важких ситуацій. Найпоширеніші з них це:
Кожна невідкладна ситуація сама по собі єзагрозливою для життя людини. Карета «Швидкої допомоги» надає медичну допомогу, відповідно дії медсестри при невідкладних станах повинні бути продуманими.
Бувають ситуації, що реакція повинна бутинегайна. Іноді немає можливості викликати «Швидку допомогу» на будинок, а життя людини в небезпеці. У таких випадках необхідно знати, як себе повести, тобто надання екстреної медичної допомоги має грунтуватися не на спонтанних хаотичних діях, а проводитися в певній послідовності.
Захворювання, яке характеризується проблемою з судинами головного мозку і поганий згортанням крові. Одна з головних причин інсульту — гіпертонія, тобто підвищений артеріальний тиск.
Інсульт — це серйозне захворювання, якедовгий час вражає людей саме через свою раптовості. Медики стверджують, що найякісніша медична допомога можлива лише в вперше години після гіпертонічного кризу.
Одним із симптомів є сильний головний більі нудота. Запаморочення і непритомність, сильне серцебиття і жар. Часто біль так сильна, що здається: голова не витримає. Причина полягає в закупорці судин і непрохідності крові до всіх відділеннях мозку.
Екстрена медична допомога: Забезпечити хворому спокій, розстебнути одяг, забезпечити доступ повітря. Голова повинна бути трохи вище тіла. Якщо є передумови до блювоти, необхідно укласти хворого набік. Дати розжувати таблетку аспірину і негайно викликати швидку допомогу.
Інфаркт — це прояв ішемічної хвороби серця, внаслідок чого відбуваються незворотні процеси. Серцевий м’яз відмовляється працювати злагоджено, так як порушується кровообіг по коронарних венах.
Інфаркт міокарда може викликати тривалаішемічна хвороба, така, як стенокардія. Основним симптомом захворювання є сильний біль в зоні серця, яка не проходить після прийому нітрогліцерину. Біль настільки паралізує, що людина не в змозі поворухнутися. Відчуття поширюються на всю ліву сторону, біль може виникати як в плечі, руці, так і в щелепи. Присутній страх швидкої смерті.
Часте дихання і неритмічне серцебиття в сукупності з болем підтверджують серцевий напад. Блідість обличчя, слабкість і холодний піт — також симптоми інфаркту.
Екстрена медична допомога: Найвірніше рішення в цій ситуації — негайно викликати бригаду «Швидкої допомоги». Тут час йде на хвилини, так як від того, наскільки правильно і своєчасно надана медична допомога, залежить життя хворого. Важливо навчитися розпізнавати серцевий напад. Вік тут не має значення, тому що все частіше з такою проблемою стикаються і досить молоді люди.
Проблема в тому, що багато хто просто ігноруютьнебезпечний стан і навіть не підозрюють, наскільки фатальними можуть бути наслідки. Невідкладні стани й екстрена медична допомога дуже пов’язані. Одним з таких станів і є інфаркт міокарда. Якщо з’явилися перші симптоми захворювання, необхідно негайно покласти під язик таблетку аспірину або нітрогліцерину (знижує тиск). Варто пам’ятати, що смертність від захворювання дуже висока, тому не варто жартувати зі своїм здоров’ям.
Отруєння — це порушення роботи внутрішніх органів після потрапляння в організм токсичної речовини. Отруєння бувають різні: харчові, етиловим спиртом або нікотином, медичними препаратами.
Симптоми: Біль в животі, запаморочення, блювота, діарея, підвищена температура тіла. Всі ці симптоми говорять про неполадки всередині організму. Загальна слабкість виникає в результаті зневоднення.
Екстрена медична допомога: Важливо, відразу промити шлунок великою колічство води. Рекомендується вживання активованого вугілля для нейтралізації алергену, що викликав отруєння. Необхідно подбати про рясному питво, так як організм повністю виснажений. Краще відмовитися від вживання їжі протягом доби. Якщо симптоми не проходять, необхідно звернутися до лікаря.
Епілепсія — це хронічна хвороба, якахарактеризується постійними нападами. Напади проявляються у вигляді важких судом, аж до повної втрати свідомості. В такому стані хворий нічого не відчуває, пам’ять повністю відключається. Втрачається можливість говорити. Це стан пов’язаний з нездатністю мозку справлятися зі своїм функціями.
Головним симптомом епілепсії залишаються судоми. Напад починається з пронизливого крику, далі хворий нічого не відчуває. Деякі види епілепсії можуть проходити і без явних симптомів. Найчастіше таке трапляється у дітей. Допомога дітям при невідкладних станах нічим не відрізняється від допомоги дорослим, головне — знати послідовність дій.
Екстрена медична допомога: Більших збитків людині при епілепсії може принести удар при падінні, ніж сам припадок. При появі судом необхідно укласти хворого на рівну, бажано тверду поверхню. Подбати про те, щоб голова була повернута набік, таким чином, людина не задихнеться своєю слиною, таке розташування тіла перешкоджає западання язика.
Не варто намагатися затримати судоми, достатньолише притримувати хворого, щоб він не вдарився об гострі предмети. Приступ триває до п’яти хвилин, і не несе в собі небезпеку. Якщо судоми не проходять або напад стався з вагітною жінкою, необхідно викликати бригаду швидкої допомоги.
Щоб перестрахуватися незайвим буде звернутисяза невідкладною допомогою. У хворих на епілепсію час від часу таке трапляється, тому тим, хто знаходиться поруч, необхідно знати, як надати першу медичну допомогу.
Кровотеча — це витікання великої кількостікрові з судин внаслідок травми. Кровотеча може бути внутрішнім і зовнішнім. Стан класифікують в залежності від судин, з яких закінчується кров. Найнебезпечніше — це артеріальний.
Якщо це зовнішнє кровотеча, то визначити йогоможна, якщо витікає кров з відкритої рани. При великій втраті життєво необхідної рідини спостерігаються: запаморочення, частий пульс, пітливість, слабкість. При внутрішньому — біль в животі, здуття і сліди крові в калі, сечі і блювотних масах.
Екстрена медична допомога: При незначній втраті крові досить обробити рану антисептиком і закрити уражене місце лейкопластиром або марлевою пов’язкою. Якщо рана глибока, вона відноситься до категорії «невідкладні стани», і екстрена медична допомога просто необхідна. Що можна зробити в домашніх умовах? Закрити уражене місце чистою матерією і, наскільки це можливо, підняти місце крововтрати вище рівня серця хворого. В цьому випадку негайна госпіталізація просто необхідна.
Після прибуття до медичного закладу дії медсестри при невідкладних станах наступне:
- провести очистку рани;
- накласти пов’язку або шви.
При серйозних кровотечах необхідна допомога кваліфікованого лікаря. Пам’ятайте: не можна допустити, щоб потерпілий втратив дуже багато крові, негайно доставте його в лікарню.
Невідкладні стани й екстрена медичнадопомога тісно пов’язані один з одним. Завдяки правильним і швидким діям можна підтримати здоров’я людини до прибуття карети «Швидкої допомоги». Часто від наших дій залежить життя людини. Надавати медичну допомогу необхідно вміти кожному, адже життя непередбачуване.
источник